День працівників освіти — свято покликання, мудрості та серця | Комунальний заклад "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр" Чернігівської обласної ради

Цими днями в коридорах нашого Центру було особливо тепло, хоча за вікном уже господарює осінь. А все тому, що стіни закладу перетворилися на один великий простір любові, вдячності та щирих дитячих посмішок. Наші вихованці потайки від працівників Центру готували справжнє диво — святковий концерт, щоб сказати найпростіші й найважливіші слова: «Дякуємо, що ви у нас є».

Кожен виступ дітей був наче маленький шматочок їхнього серця, який вони з радістю дарували працівникам КЗ “Удайцівський НРЦ” ЧОР:

- Зворушливе слово. Діти читали вірші так щиро й трепетно, що в залі не раз ховали сльози зворушення.
- Мова танцю. Запальні та ніжні хореографічні номери додали святу яскравих барв, життєвої енергії та щирої дитячої радості.
- Мелодії вдячності. Пісні у виконанні наших юних вокалістів відгукувалися в душі кожного присутнього, даруючи відчуття єднання та затишку.

Мабуть, найтрепетнішою хвилиною свята став момент, коли діти самі перетворилися на дорослих і з величезною повагою та гордістю вручали своїм наставникам дипломи. Це були не просто відзнаки за роботу, а щира дитяча подяка за чуйність, терпіння та безмежну підтримку, яку працівники Центру дарують їм щодня.

Особливою радістю для всієї нашої великої родини став приїзд шанованих і дорогих гостей, наших педагогів, які зараз перебувають на заслуженому відпочинку, — Крицької Любові Олексіївни та Степашко Лідії Петрівни. Їхня присутність нагадала кожному з нас, що колишніх педагогів не буває, а їхня мудрість назавжди залишається в стінах Центру.

Неймовірним емоційним дарунком для всіх присутніх став авторський вірш Любові Олексіївни Крицької. Її поетичні рядки, сповнені болю за Україну та водночас великої віри в майбутнє, зворушили до глибини душі:

Від душі усіх хочу привітати
І здоровʼя усім Вам побажати.
Дай Вам, Боже, щедрості й достатку,
Ще терпіння, мудрості на згадку.

Хай закінчиться вже клята ця війна,
Хай не гинуть хлопці задарма.
Хай не плачуть їхні матері,
Зорі хай нам світять угорі,
А не падають ракети з неба…

І, здається, більшого вже щастя й не треба:
Тож Надії Вам, Любові і тепла,
Щоби Віра у серцях Ваших жила!

Ми щиро дякуємо кожному вихованцю за це незабутнє свято, за ваші старання та палаючі очі. А вам, наші дорогі педагоги та колеги, низький уклін за те, що ви щодня віддаєте частинку своєї душі дітям, тримаючи освітній стрій.

Ми — не просто Центр, ми — велика, дружня та незламна родина! 💛💙