Психолог Центру- Степашко Лідія Петрівна
проводить заняття в сенсорній кімнаті
Сенсорна кімната — це середовище, що сприяє розвитку всіх органів чуття людини. Це маленький рай, де все звучить, дзюрчить, міниться, вабить, ненав’язливо змушує забути про страхи, заспокоює, а якщо потрібно — спонукає до діяльності.
Сеанси в сенсорній кімнаті — складова частина комплексної системи реабілітації дітей із порушеннями зору, слуху, мови, опорно-руховою патологією, затримками психомоторного та емоційного розвитку, неврозами, що суттєво підвищує ефективність лікування. Поєднання різних стимулів (музики, кольору, запахів, тактильних відчуттів) може по-різному впливати на психічний та емоційний стан людини: заспокоювати, розслаблювати або ж тонізувати, стимулювати, відновлювати.
Завдання заняття в інтерактивному середовищі темної сенсорної кімнати:
- формувати в дітей уявлення про їхні сенсорні можливості;
- формувати навички отримання інформації, що дублюється кількома каналами сприйняття;
- розвивати пізнавальну сферу та органи чуття, коригувати небажані особистісні риси;
- активізувати функції центральної нервової системи завдяки створенню збагаченого мультисенсорного середовища;
- навчати прийомів само розслаблення, зняття психом’язового напруження, досягнення стану релаксації й душевної рівноваги.
Основні методи
- Розвиток шкірно-кінестетичної (загальної) чутливості як підґрунтя для формування зорового й слухового сприйняття.
- Спеціальні вправи.
- Етюди.
- Імпровізація.
- Казкотерапія.
- Аутотренінг із використанням запису звуків природи, релаксаційної музики.
Основні засади роботи:
- шанобливе, доброзичливе ставлення до дітей;
- неприпустимість нехтування настроєм і самопочуттям дитини;
- визнання індивідуальності, цінності, значущості, унікальності дитини;
- неприпустимість докорів і претензій;
- обов’язкова позитивна емоційна оцінка найменших досягнень дитини;
- розвиток у дітей здатності до самостійного оцінювання власної роботи;
- поступовість корекційного процесу.
